}{олодний Яр

На початку 90-х тут поселяються перші шість послушниць. З самого початку відродження монастиря й понині його настоятелькою є ігуменя Мотрона (Гребенович).

– У нас тут щороку завжди людно, – каже матушка ігуменя. – Правда, взимку буває менше вірян, бо дорогу до нас так перемітає, що сюди ніхто й не добереться. А найбільше віруючих приходить у червні, на храмове свято Трійцю, в серпні, на Спаса, та в листопаді, на свято Преподобної Мотрони. Усіх, кого Бог послав, потчуємо.

За словами паніматки, скільки ж то на ці свята приїздить і приходить сюди народу,  ніхто не рахував, але „багато, тисячі”. Їдуть з навколишніх сіл і міст Черкащини, і з дальніх – Києва, Харкова, Львова й навіть із зарубіжжя – Росії, Америки.

– Через те сюди й їдуть, що це святе місце, намолене, – міркує матушка Мотрона. – Вабить їх тільки Божа благодать, що дає втіху в печалях. Хто щиросердно молиться, тому Господь помагає.

Неподалік монастиря, через дорогу, в яру, є криниця, вода з якої, за словами ігумені, зцілює очі, „а в того, хто щирий і сильний у вірі, зцілюється весь організм”.

Один із найдревніших монастирів України розташований в урочищі Холодний Яр. Заснований він у 1037 році, за часів Ярослава Мудрого.

Виникнення обителі оповите багатьма легендами. Одна з них свідчить, що засновницею його була княгиня Мотрона – молода дружина Смілянського воєводи Мирослава. У 1036 році, повертаючись із останнього походу на печенігів, Мирослав вирішив перевірити, чи надійно Мотрона охороняє рідне місто. І наказав своїм воїнам превдягнутися в одяг супротивника та підняти його бойові знамена. Побачивши „печенігів”, Мотрона наказала стріляти. Багато війська загинуло, поки на валах зрозуміли, що воюють зі своїми.

У цьому бою загинув і воєвода. В пам’ять про свого чоловіка Мотрона наказала побудувати монастир, а сама постриглась у черниці. З того часу монастир називається Мотронинським, або Мотрониним.

Нині в обителі знайшли пристанище понад 30 монахинь.