Вхід |
---|
Опитування |
---|
Пошук |
---|
Календар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Статистика |
---|
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Хмарка тегів |
---|
Неабияке значення у збереженні національної скарбниці відіграє Національний історико-культурний заповідник “Чигирин”. У його межі входять безліч пам’яток історії, культури, архітектури, які знайомлять з величчю Богданового та Тарасового краю. Тут - Замкова гора в Чигирині, Іллінська церква у Суботові, Мотронинський та Медведівський монастирі, поселення черняхівської культури, скіфське городище, курганні могильники і, звичайно, Холодний Яр, у якому тисячолітньою славою височить дуб Максима Залізняка...
Коли мандрівники-туристи запитують місцевих мешканців, як потрапити до Холодного Яру, ті вказують на пагорби, вкриті густим лісом. Коли глянути вдалечінь – по всьому обрію видніються гори. За народною традицією, яром називається не лише яр, а й урочище площею понад сім тисяч гектарів, яке поєднує пагорби, балки та яри – Чорний, Гайдамацький, Поташний, Кириків, Червоний… Серед них - і Холодний Яр, який, за давніми легендами, такий глибокий та холодний, що навіть влітку там не тане сніг. Побувавши у цих лісах, можу з впевненістю сказати, що вони й справді магічні. Тільки в’їхали у холодноярські ліси, як температура повітря відразу знизилася на кілька градусів. Навіть влітку біля старезних дубів, ясенів, лип та буків відчувається морозяна прохолода.
За переказами, назва Холодного Яру пішла не від того, що в цій місцевості завжди холодно, а тому, що колись у крайній хаті під лісом по дорозі в Яр жила самотня жінка, яку називали Холодною. Люди, які тікали від панів, зупинялися ночувати у Холодної, бо їх заставала ніч, а йти далі в темно-густий ліс не наважувався ніхто. Кажуть, що через хату цієї жінки пройшло тисячі людей...
Одним із невмирущих символів Холодного Яру є дуб Максима Залізняка. “Живе” “патріарх холодноярських лісів” у селі Буда на Чигиринщині. Він простояв усі українські лихоліття. Під його кроною пролягали шляхи гайдамаків, повстанців української революції, партизанів… Дуб Максима Залізняка – найбільше дерево в Україні та одне з десяти найбільших дерев Європи. Його обхват у діаметрі - майже 9 метрів, а висота – 24 м. Не раз його стовбур вражали блискавки, але й після такого гігантське дерево-символ виживало. Неподалік нього росте дуб-внук – спадкоємець дубового покоління. Цей первісток прожив вже понад п’ять століть. Квітують дуби й далі...
- За оцінками окремих експертів, дубові Максима Залізняка від 1300 до 1500 років, - розповів кореспондентові “ВЗ” заступник директора Національного історико-культурного заповідника “Чигирин” Віктор Лазоренко. - Таких дерев було декілька. Старожили розповідали, що після війни залишились пні декількох таких дубів. Їх вік визначали по кільцях. Деякі з них мали понад 1500 років. Та лише єдиний Залізняків дуб вцілів та витримав усі ворожі наруги.
Саме з цього місця почалося повстання Коліївщини. Поблизу – Мотронинський монастир, у якому диякон освячував шаблі народним повстанцям. За легендою, під тисячолітнім дубом у 1768 році гайдамаки разом зі своїм ватажком Максимом Залізняком складали присягу на вірність Україні.
Наші предки у дібровах Холодного Яру проводили обряди, бо ще тоді знали, що дуб забирає негативну енергію і заряджає позитивною. Саме про Залізнякового дуба співають пісню “Ой чого ти, дубе, на яр похилився?”, яку часто можна почути на Наддніпрянщині.